З віком приходить розуміння того, що в житті не так багато речей, які мають справжню цінність. Для мене передусім це – життя та життєвий досвід, який ми набуваємо.

Дуже прикро, що у переважної більшості з тих, хто тут присутній, життєвий досвід насичений війною, а подекуди, і не однією. Але не дивлячись на те, що війна приносить смерть, страх, руйнування, трагічно ламає долі, вона водночас примушує ще більше цінувати життя, робить нас сильними і мужніми, і народжує тих воїнів-героїв, які ладні покласти своє життя заради того, щоб жили інші.

Тому друга справжня цінність це – любов. До наших коханих, дітей, батьків, сімей, родин, близьких, до справи, якою ми займаємося. Без любові усе втрачає сенс, вона окрилює, надихає, спонукає до того, щоб ми ставали кращими, добрішими.

Дуже важлива любов до своєї землі, до України. Наша Україна – це ще одна справжня цінність. Причому це не якась абстрактна держава із ситим чиновницьким апаратом. Україна – це та земля, яку любили і плекали покоління наших предків, і де вони тепер поховані, де народилися і зростали ми самі, де живуть наші сім’ї, діти, і де ми хочемо відчувати себе захищеними, бо ми – вдома.  Наша земля це – мова, традиції і культура, накопичені та передані нам з діда-прадіда та уособлені в менталітеті українців. Це непроста, але славетна і звитяжна історія нашого народу, який прагнув бути незалежним і господарем на своїй землі. А ще це – люди: працьовиті, сильні і добрі, щедрі і відкриті, які здатні ділитися останнім з тими, хто потрапляє у біду.

Я дуже гордий з того, що велика кількість моїх співвітчизників сьогодні сповідують такі цінності. Це дозволило нам об’єднатися у організацію – Всеукраїнське Громадське об’єднання Воїни добра.

Можливо, дещо неправильно, що ми мало піаримося,  але це від браку часу. Насправді за роки війни ми зробили багато важливих і добрих справ. Ми доставили на передову гуманітарних вантажів загальним обсягом близько 200 тон, модернізували та сприяли відновленню 10 одиниць техніки, беремо активну участь у пошуку загиблих, зниклих безвісти чи полонених учасників АТО, сприяємо поверненню їх додому, надали допомогу у психологічній реабілітації понад трьомстам бійців і членам їх родин, стали співорганізаторами Всеукраїнської конференції щодо комплексної реабілітації учасників АТО, що живуть з інвалідністю, реалізували проект «Історія для воїна» тощо.

Я щиро дякую тим, хто зробив і продовжує робити усі ці добрі справи, схиляюся перед вашою щедрістю, мужністю, силою і добротою.

Насамкінець хочу побажати усім присутнім на ділі, а не на словах частіше звертатися до справжніх цінностей. Пам’ятаймо, що ніяка влада, гроші, статуси чи привілеї, які видаються нам такими важливими у буденному житті, не можуть повернути життя, запалити любов чи  додати відданості своїй землі.

Любіть Україну. Живіть в Україні. Слава Україні!