Упродовж 1990 – 2003 р. працював: заступником генерального директора НВО “Чернігівеліткартопля”, смт. Седнів, Чернігівського району (1990-1993рр.); начальником юридичного відділу “ТОВ “Ювест”, м. Чернігів (1993-1994рр.); комерційним директором АТЗТ «Інвектор», м. Чернігів (1993-1994рр.); директором, головою правління - генеральним директором АТЗТ “Укрбудконтракт” (1995-2003). 2003 – 2005 рр. – заступник генерального директора з капітального будівництва ВАТ “Чернігівське “Хімволокно”
У 2005 році переїхав до м. Харків, де у 2005-2006 рр. працював генеральним директором ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», а з 2006р. по березень 2007 р. – був на посаді президента даного підприємства.
З травня по листопад 2007 р. – радник генерального директора із зовнішньоекономічних зв’язків Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», м. Харків.
В період з листопада 2007 по липень 2008 працював на посаді заступника генерального директора з цивільного виробництва Державного Підприємства ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», м. Дніпропетровськ.
З липня 2008 по серпень 2010 працював на посаді заст. генерального директора з цивільного виробництва Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», м. Харків.
В період з жовтня 2010 по березень 2012 керував проектами на ТОВ «Дніпрокран».
З березня 2012 року по кінця 2014 року працював директором з реінжинірингу виробництва Corum Group.
З січня по серпень 2017 року керував Харківським державний авіаційним виробничим підприємством на посаді генерального директора. З серпня 2017 по червень 2018 року працював президентом ДП "Антонов".
З квітня 2021 р. - генеральний директор Харківського державного авіаційного підприємства.
У 2007 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук на тему: «Чинники соціального формування особистості в умовах побудови інформаційного суспільства (соціально-філософський аналіз)» (диплом ДК № 045227 від 12 березня 2008 р.).
З 2010 року за сумісництвом працює професором кафедри автомобіле- та тракторобудування Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», м. Харків.
З липня 2016 року - доктор історичних наук за спеціальністю «Історія науки і техніки», тема дисертації «Розвиток тракторобудування в Україні в контексті світового прогресу» (диплом ДД №005633 від 01 липня 2016 року).
У жовтні 2022 р. отримав вчене звання професора.
Має більше 100 наукових публікацій, випустив дві одноосібних монографії, навчальний посібник та чотири історико-популярних видання.
Громадська робота: з 2001 року - член Чернігівської міської спілки воїнів-інтернаціоналістів; з 2005 року - член Харківської міської спілки воїнів-інтернаціоналістів; у 2010 році балотувався кандидатом в депутати міської ради м. Харкова за одномандатним виборчим округом № 46. Безпартійний. Відзначений урядовими нагородами СРСР та України. Заслужений працівник промисловості України.
Кривоконь Олександр Григорович, народився 12 грудня 1965 року в м. Яготин Київської області в сім'ї службовців. Громадянин України. Закінчив Яготинську середню школу №1 у 1983 році. Активно займався спортом, з 1977 по 1983 рік був гравцем дитячих та юніорських збірних СРСР, УРСР та Київської області. Приймав участь у фіналі 8-ої літньої спартакіади народів СРСР у 1983 році.
У 1984 році був призваний до лав Радянської Армії. Службу проходив в обмеженому контингенті радянських військ в Демократичній Республіці Афганістан. Був членом збірної по волейболу 40-ї армії ОКРВА, у складі якої приймав участь в турнірі проти національної збірної Афганіістану. Нагороджений Орденом Червоної Зірки та іншими медалями СРСР. Після демобілізації (1986 р.) працював слюсарем-монтажником на “Київському заводі дорожнього машинобудування”, одночасно навчаючись на підготовчому відділенні Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 1987 року – студент юридичного факультету цього вузу, закінчив навчання у 1993 році та отримав вищу освіту, про що свідчить диплом спеціаліста з правознавства.